середу, 27 грудня 2023 р.

Звіт роботи наукового гуртка за перший семестр 2023/2024 навчального року

У засіданнях гуртка взяло участь десятеро осіб: керівник гуртка – професор кафедри здоров’я тварин і екології СНУ ім. В. Даля Миколай Карпіцький, семеро студентів СНУ ім. В. Даля – Діліна  Вікторія (201-22д), Зінченко Олександр (208-22дс), Майстренко-Дудковська Яна (101-22д), Павлюченко Олександра (211-22-6м), Трубчанінов Артем (201-22д), Цимбалюк В'ячеслав (181-22д), Шрам Ілля (208-22дс), один аспірант СНУ ім. В. Даля – Голубєв Олександр (асп. 211-23), один запрошений гість – Юлія Філь, к. іст. н., науковий співробітник Інституту Сходознавства НАН України ім. А. Кримського. Загалом відбулося три засідання гуртка у жовтні, листопаді й грудні. На першому засіданні учасники гуртка визначили коло проблем та намітили план роботи. На другому засіданні обговорили методологію праці над науково-кваліфікаційними роботами й конкретні проблеми та труднощі, що виникають під час праці. Третє засідання було присвячено культурологічній темі - зв'язку японської культури й аніме. На засідання був запрошений гість – науковий співробітник Інституту Сходознавства НАН України ім. В. Кримського Юлія Філь. Відеозапис розмови опубліковано на ютуб-каналі "Мандрівник – філософські пошуки". Також одна з учасниць гуртка Яна Майстренко-Дудковська за підсумками обговорення на засіданні підготувала і зробила доповідь "Життя Г. Сковороди як зразок ставлення до природи: до питання формування сучасної екологічної свідомості українців" у Харківській гуманітарно-педагогічній академії на "ХVІІІ студентські Сковородинівські читання".

понеділок, 25 грудня 2023 р.

Засідання гуртка 22 грудня 2023

22 грудня відбулося засідання гуртка «Методологія наукової творчості» у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля. 
Були присутні: Керівник гуртка – Карпіцький Миколай, студенти СНУ ім. В. Даля Діліна  Вікторія (201-22д), Зінченко Олександр (208-22дс), Майстренко-Дудковська Яна (101-22д), Трубчанінов Артем (201-22д), Цимбалюк В'ячеслав (181-22д), Шрам Ілля (208-22дс), запрошений гість – Юлія Філь, к. іст. н., науковий співробітник Інституту Сходознавства НАН України ім. А. Кримського
Тема «Культура і творчість: Особливості японської культури у дзеркалі аніме». Спікери обговорення: М. Карпіцький, Яна Майстренко-Дудковська, Юлія Філь.

Відео розмови було опубліковано на каналі «Мандрівник – філософські пошуки»:

Після обговорення учасники ставили питання до спікерів обговорення та висловили свою думку та запропонували спікерам оформити результати бесіди у вигляді наукової публікації.

понеділок, 27 листопада 2023 р.

Засідання гуртка 22 листопада 2023

22 листопада відбулося засідання гуртка «Методологія наукової творчості» у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля. Тема засідання: «Як працювати над науково-кваліфікаційними роботами»

Були присутні: Керівник гуртка – Карпіцький Миколай, студенти СНУ ім. В. Даля Діліна  Вікторія (201-22д), Зінченко Олександр (208-22дс), Майстренко-Дудковська Яна (101-22д), Трубчанінов Артем (201-22д), Цимбалюк В'ячеслав (181-22д), Шрам Ілля (208-22дс), аспірант СНУ ім. В. Даля Голубєв Олександр (асп. 211-23).

На початку засідання керівник гуртка Миколай Карпіцький зробив коротку доповідь про те, чим відрізняється науково-кваліфікаційна робота від наукової, показав структуру такої роботи й основні проблеми, що виникають. Учасники засідання поділилися власним досвідом роботи над курсовими, звернули увагу, що проблеми можуть мати як науково-методологічний характер, так і психологічний. Крім того, додаткові проблеми можуть створювати соціальні умови, особливо зараз. Учасники обговорили можливі шляхи подолання проблем, які неминуче виникають під час роботи над науково-кваліфікаційними роботами.

Відеозапис засідання гуртка тут:


середу, 25 жовтня 2023 р.

Засідання гуртка 23 жовтня 2023

23 жовтня відбулося засідання гуртка «Методологія наукової творчості» у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля

Були присутні: Керівник гуртка – Карпіцький Миколай, студенти СНУ ім. В. Даля Діліна  Вікторія (201-22д), Зінченко Олександр (208-22дс), Майстренко-Дудковська Яна (101-22д), Павлюченко Олександра (211-22-6м), Трубчанінов Артем (201-22д), Цимбалюк В'ячеслав (181-22д), Шрам Ілля (208-22дс), аспірант СНУ ім. В. Даля Голубєв Олександр (асп. 211-23).

На засіданні студенти обговорили план роботи наукового гуртка на 2023-2024 навчальний рік. Оскільки проблематика гуртка стосується як питань науки, так і творчості, учасники засідання вирішили, що потрібно чергувати теми. На найближчому засіданні у листопаді запланували розглянути методологічну тему про те, як писати науково-кваліфікаційні роботи й чим така робота відрізняється від наукової статті. Потім вирішили вибрати творчу тему. Низка учасників засідання висловила пропозицію окремо розглянути тему свободи волі. За підсумками обговорення учасники затвердили план гуртка.

Відеозапис обговорення планів гуртка тут:

Після обговорення учасники перейшли до другого питання про запрошення на конференцію "ХVІІІ студентські Сковородинівські читання" від Харківської гуманітарно-педагогічної академії, що планувалася 23 листопада 2022 року. Миколай Карпіцький сказав, що виступатиме на пленарному засіданні й запросив членів гуртка взяти участь у конференції. Яна Майстренко-Дудковська сказала, що готова виступити з доповіддю "Життя Г. Сковороди як зразок ставлення до природи: до питання формування сучасної екологічної свідомості українців". Учасники гуртка підтримали ініціативу і висловилися про те, які нові перспективи ця тема відкриває.

вівторок, 24 жовтня 2023 р.

План роботи гуртка на 2023/2024 навчальний рік

Жовтень 2023. Обговорення планів гуртка на 2023/2024 навчальний рік. Обговорення участі у конференції «ХVІІІ студентських Сковородинівських читань» у Харківській гуманітарно-педагогічній академії.
Листопад 2023. Тема «Як працювати над науково-кваліфікаційними роботами»
Грудень 2023. Тема «Культура і творчість: Особливості японської культури у дзеркалі аніме».
Березень 2023. Тема «Як застосовувати принципи наукової раціональності у повсякденності, щоб долати забобони»
Квітень 2023. Розбір плану роботи дисертаційного дослідження Голубєва Олександра Володимировича, аспіранта гр. 211-23 
Травень 2023. Тема «Свобода волі: професійний та особистісний вимір самореалізації» 

понеділок, 12 червня 2023 р.

Звіт роботи гуртка за 2022-2023 навчальний рік

У 2022-2023 навчальному році відбулося п'ять засідань гуртка "Методологія наукової творчості". У засіданнях гуртка брали участь два аспіранти й два студенти. Здебільшого на засіданнях обговорювали методологію наукового дослідження, зокрема, дисертаційних робіт. Докладно розбирали як писати дисертації, розглядали конкретні питання на прикладах досліджень, які проводили учасники гуртка – О. О. Толстенко, О. В. Жуковської в галузі ветеринарії. На одному із засідань учасники розглянули вільну тему, що стосується не стільки конкретних наукових досліджень, скільки людської творчості. Йдеться про особливу інтуїтивну здатність - інтуїцію передбачення, завдяки якій відбувається наукова і художня творчість. Також учасники гуртка брали участь у «ХVІІ студентських Сковородинівських читань, присвячених 300-річчю від дня народження Григорія Сковороди» 10 листопада 2022 р. у Харківській гуманітарно-педагогічній академії. Було зроблено дві доповіді.

четвер, 8 червня 2023 р.

Засідання гуртка 6 червня 2023

6 червня 2023 відбулося засідання гуртка «Методологія наукової творчості» за темою
«Природа передбачення як питання теорії пізнання». За певними обставинами засідання гуртка. яке було заплановано на травень 2023 р. було перенесено на 6 червня 2023 р.

Були присутні: Е. А. Толстенко, А. В. Жуковська, Я. А. Майстренко-Дудковська, О. О. Павлюченко, керівник гуртка М. М. Карпіцький.

Учасники засідання обговорювали гносеологічні аспекти передбачення та обговорювали, які методологічні методи можна використовувати для дослідження цього феномену.

Запис виступу М.М Карпіцького

вівторок, 18 квітня 2023 р.

Засідання гуртка 17 квітня 2023

20 квітня 2023 відбулося засідання гуртка «Методологія наукової творчості» за темою «Методологія наукової роботи у дисертаційних дослідженнях з ветеринарної медицини» Розбір плану роботи « Індикація збудників вірусних інфекцій сільськогосподарської, синантропної і декоративної птиці»

Були присутні: Е. А. Толстенко, А. В. Жуковська, Я. А. Майстренко-Дудковська, О. О. Павлюченко, керівник гуртка М. М. Карпіцький

Відео засідання гуртка:

вівторок, 21 березня 2023 р.

Засідання гуртка 20 березня 2023

20 березня 2023 відбулося засідання гуртка «Методологія наукової творчості» за темою «Методологія наукової роботи у дисертаційних дослідженнях з ветеринарної медицини». Розбір плану роботи «Моніторинг та профілактика коронавірусу птахів»

Були присутні: Е. А. Толстенко, А. В. Жуковська, Я. А. Майстренко-Дудковська, О. О. Павлюченко, керівник гуртка М. М. Карпіцький

Відео засідання гуртка:

понеділок, 19 грудня 2022 р.

Засідання гуртка 15 грудня 2022

15 грудня 2022 відбулося засідання гуртка «Методологія наукової творчості» за темою «Методологія наукової роботи у дисертаційних дослідженнях з ветеринарної медицини: Структура дисертаційного дослідження»
Були присутні: Е. А. Толстенко, А. В. Жуковська, Я. А. Майстренко-Дудковська, керівник гуртка М. М. Карпіцький

Відео засідання гуртка

пʼятницю, 4 листопада 2022 р.

Засідання гуртка 3 листопада 2022

3 листопада 2022 відбулося засідання гуртка «Методологія наукової творчості». Були присутні: Е. А. Толстенко, А. В. Жуковська, Я. А. Майстренко-Дудковська, О. О. Павлюченко, керівник гуртка М. М. Карпіцький

Обговорення планів гуртка і підготовка до конференції «ХVІІ студентських 
Сковородинівських читань, присвячених 300-річчю від дня народження Григорія Сковороди» 10 листопада 2022 р. у Харківській гуманітарно-педагогічній академії.

Заплановані доповіді членів гуртка на конференції:
Карпіцький Миколай Миколайович, доктор філософських наук, доцент, аграрний факультет Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля 
Історичне значення філософії Григорія Сковороди: до 300-річчя від дня народження
Майстренко-Дудковська Яна, здобувачка освіти, аграрний факультет Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля 
Вчення про природу людини у Г. С. Сковороди у контексті пошуку самоідентифікації сучасної молоді 
Науковий керівник: доктор філософських наук, доцент, аграрний факультет Східноукраїнського національного університету, Миколай Карпіцький

Програма конференції:
   


понеділок, 17 жовтня 2022 р.

План роботи гуртка на 2022-2023 навчальний рік

У зв'язку з включенням Луганського національного аграрного університету до складу Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля гурток методологія наукової творчості з 2022-2023 навчального року продовжить працювати у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля

План роботи гуртка на 2022-2023 навчальний рік

Листопад 2022. Обговорення планів гуртка і підготовка до конференції «ХVІІ студентських 
Сковородинівських читань, присвячених 300-річчю від дня народження Григорія Сковороди».
Грудень 2022. Структура дисертаційного дослідження
Березень 2023. Розбір плану роботи «Моніторинг та профілактика коронавірусу птахів»
Квітень 2023. Розбір плану роботи « Індикація збудників вірусних інфекцій сільськогосподарської, синантропної і декоративної птиці».
Травень 2023. Природа передбачення як питання теорії пізнання

понеділок, 27 грудня 2021 р.

Я. А. Майстренко-Дудковська, М. М. Карпіцький. Азеркіни як маркер трансформації суспільної свідомості

Доповіді учасників гуртка на Міжнародній науково-практичній конференції присвяченої 100-річчю Луганського національного аграрного університету. 15-16 листопада 2021 року

Майстренко-Дудковська Я.А., Карпіцький М.М. Азеркіни як маркер трансформації суспільної свідомості // Аграрна освіта: минуле, сучасне, майбутнє: зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої 100-річчю ЛНАУ 15-16 лист. 2021 р. Слов’янськ, 2021. С. 445-446.

   

Я. А. Майстренко-Дудковська, М. М. Карпіцький
Азеркіни як маркер трансформації суспільної свідомості

Викладачі першими помічають, як рік у рік змінюється світосприйняття студентів, а зміни за десять років вже такі значні, що потрібно повністю перебудовувати курс лекцій. Ці глибинні процеси трансформації сприйняття реальності призводять до змін у суспільстві, які неможливо заздалегідь прорахувати. Річ у тому, що сенси соціологічних понять визначаються в контексті картини світу нинішнього покоління, яка зараз трансформується. Тому поняття, якими користуємося ми, не застосовні для опису майбутнього, коли нове покоління візьме відповідальність за країну, проте ми можемо виявити нові тенденції у суспільній свідомості, які свідчать про спектр можливостей розвитку суспільства. Маркером таких тенденцій служить зміна сприйняття таких видів самоідентифікації, які раніше вважалися ознакою патології, а зараз у молодіжному середовищі сприймаються як цілком природні. Йдеться про появу такого явища, як азеркіни, тобто ті, хто ідентифікує себе з якоюсь нелюдською істотою. Про це раніше вже було опубліковано статтю, в якій було зроблено висновок, що раніше «будь-яка самоідентифікація всупереч суспільним стереотипам породжувала як зовнішній конфлікт людини з суспільством, так і внутрішній конфлікт людини з самою собою. … Поширення феномена азеркінів вказує на вибір свободи самовизначення і прийняття іншого в тому, чим він відрізняється, а не в тому, в чому він схожий. Це – нова тенденція, яка має протилежну спрямованість щодо панівної тенденції архаїзації суспільства» [1, с. 26]. Продовжуючи цю думку, ми приходимо до розуміння нової тенденції у молодіжному середовищі: чуже, незрозуміле або незвичне явище, яке в архаїчній свідомості сприймалося як небезпечне та вороже, перестає лякати та сприймається природно. Для підтвердження можна навести витяги з бесід із представниками спільноти азеркінів, які у 2019-2020 роках проводила Я. А. Майстренко-Дудковська.

Ми спостерігаємо тривожну суспільну тенденцію наростання страхів та агресії, які спричинені нерозумінням нових реалій життя. Проте все нове і незрозуміле не всіма людьми сприймається як вороже. Респондент «Перевертень-маг» (Краматорськ) розповів, що ставлення до азеркінів у суспільстві різне: «Я завжди був іншим. На якомусь рівні я завжди знав, що я не зовсім людина. Деякі це відчували та поважали, інші відчули це та зневажали мене. Третім було начхати, вони вважали, що й "нормальні" люди іноді бувають такими» [з інтерв'ю 17 травня 2019]. Тобто формується досить великий прошарок людей, який готовий сприймати чуже та незрозуміле явище як нормальне. Респондентка «Мойра» (Костянтинівка) розповіла, що цілком комфортно почувається іншою, і це не заважає їй адаптуватися до суспільства, яке вона не вважає своїм: «Я не збираюся вписуватися в це суспільство, бути прийнятою, зрозумілою людьми навколо мене. Я інша в буквальному значенні. У мене немає проблем із людьми. Я живу у переважно людському світі. В мене звичайна робота. Я плачу за квартиру, гуляю з собакою, маю друзів, і живу власним життям. Але зрозуміло, що я не одна з них. У мене є друзі-люди, вони розумні, винахідливі, можуть співчувати та співчувати, вони розуміють, як вони впливають на навколишній світ. Вони добрі люди, але іноді дуже чужі мені» [з інтерв'ю 19 травня 2019]. Респонденти азеркіни розповідали, що мали психологічні проблеми, поки вони не могли визначитися з власною ідентифікацією. Однак прийняття самого себе як іншої істоти допомогло розв'язати ці проблеми та набути нового сенсу життя. Респондентка «Дракон» (Костянтинівка) розповіла, що не тільки почуває себе самодостатньою, а й усвідомила свою нову місію – бути зберігачкою знань та ділитися ними з навколишніми: «Я знаю, що я дракон і почуваю себе при цьому комфортно. Це може здатися зарозумілим, але насправді я просто знаю, хто я, і мені не потрібно шукати зовнішнього підтвердження і підкріплення. Я не вважаю систему [суспільства] корисною, тому що дію за межами стандартних та прийнятих параметрів речей. Ставити питання – це один зі способів взаємодії зі світом. Інформація та ідеї – це те, чим мені хочеться ділитися з навколишніми. Дуже цікаво спостерігати за тим, як твоя ідея поширюється, змінюється і повертається вже в новому вигляді. Я пам'ятаю, що такі, як я, дракони були зберігачами знань всесвіту, тому найбільший скарб для нас – це знання та інформація» [з інтерв'ю 19 травня 2019].

Історичний досвід показує, що коли люди опиняються в чужій соціальній реальності, то вибудовують таку картину світу, в якій оточені ворожими силами. Це відбувається тоді, коли люди живуть усередині чужої та незрозумілої їм культури або коли вони не встигають адаптуватися до змін у суспільстві, які відбуваються дуже швидко. Таке явище ми спостерігаємо зараз, коли суспільство швидко трансформується в ході інформаційної революції. Інтернет не тільки відкриває доступ до всіх знань, які нагромадило людство, а й вдирається в побут людей, які могли залишатися незміненими роками або навіть століттями. Наприклад, завойовники могли трощити цілі імперії, але вони не могли вдиратися в життя кожного окремого села, як це робить зараз Інтернет. Пересічна подія, яку жителі своєї країни сприймають як нормальну, в іншій частині земної кулі може бути сприйнята як образа і викликати обурення. Це призводить до агресивного сприйняття реальності, загострення соціальних та культурних конфліктів, появи теорій змов тощо. Поширення пандемії коронавірусної інфекції різко загострило ситуацію. Однак водночас зараз усередині молодіжного середовища формується принципово нова тенденція неагресивного ставлення до чужої дійсності, яка збіглася з інформаційною революцією, точніше, з появою нових чинників формування особистості в сучасному інформаційному середовищі, якого не було ще двадцять років тому. 

По-перше, сучасні підлітки практично завжди перебувають у контакті з однолітками, практично ніколи не залишаються одні. У зв'язку з цим самотність, яка раніше була серйозною екзистенційною проблемою для людей їхнього віку, втрачає для них свій звичний зміст. По-друге, вони вільно можуть спілкуватися з однолітками з будь-яких країн, легко вчать іноземні мови й природно сприймають чужі культури та стереотипи поведінки. Тому їм є незрозумілим страх перед чужою культурою чи незвичним способом життя. Отже, у них стихійно формується толерантне ставлення до тих, хто на них не схожий. По-третє, вони завжди можуть знайти в мережі подібних до себе з такими ж проблемами, інтересами й таким же ставленням до життя. Якщо раніше людей їхнього віку часто мучив страх виявитися несхожим на однолітків, ненормальним, не таким, як усі або бути відкинутим, то зараз вони перестають боятися своєї невідповідності уявленням навколишніх. Вони завжди можуть знайти в мережі таких, хто також не відповідає поняттям про нормальність, формувати з ними спільноти й вибудовувати власний світ.

Звичайно, і в колишні епохи існували маргінальні спільноти, які жили у своєму світі, проте практично завжди вони протиставляли його навколишньому світу як ворожому. Такої спільноти є і зараз. Принциповою новизною спільнот, які виникають у молодіжному середовищі, є відсутність протиставлення чинній соціальній реальності. Наприклад, азеркіни не засуджують і не заперечують світ довкола себе, а просто вибудовують паралельно йому свою реальність. Це дозволяє їм мати альтернативну ідентифікацію без втрати соціальної адаптації. Сама можливість співіснування різних картин світу без страху та агресії вселяє оптимізм.  Хоч неможливо передбачити, як зміниться суспільство, коли зросте покоління, для якого таке співіснування є природною установкою, однак зрозуміло, що майбутнє суспільство буде дуже відрізнятися від теперішнього.

Література

1. Майстренко-Дудковська Я.А., Карпіцький М.М. Самоідентифікація азеркінів в контексті сучасної соціокультурної ситуації // Scientific Journal Virtus. 2021. № 54. С. 21-27.



понеділок, 13 грудня 2021 р.

Звіт роботи гуртка «Методологія наукової творчості» за 1 півріччя 2021-2022 н.р.

На грудень 2021 року постійними членами гуртка є 10 студентів та аспірантів, крім них є непостійні члени, які були на засіданні гуртка лише один раз, а також гості з інших науково-освітніх закладів.

В осінньому семестрі 2021 року відбулося три засідання гуртка, у жовтні, листопаді та грудні.

Як показала практика, залучити учнів до гуртка не профільної спеціальності складно, тому гурток має методологічний характер, щоб допомагати у науковій роботі студентам та аспірантам будь-яких спеціальностей. Аспірантів переважно цікавить як проводити своє дисертаційне дослідження та оформити текст. Студентів більше цікавить як зробити гарну доповідь на конференції, знайти для нього цікаву ідею. Тому було важко проводити спільні засідання зі студентами та аспірантами разом. Так вийшло, що на першому та третьому засіданні гуртка переважно були аспіранти, а на другому – студенти. З аспірантами обговорювали питання, пов'язані з методологією їх наукових досліджень, зі студентами провели одне засідання, яке присвячене подальшому розвиткові теми незвичайних форм самоідентифікації серед молоді. У попередньому навчальному році ця тема вже обговорювалася на гуртку та була опублікована одна наукова стаття. За результатами роботи гуртка за осінній семестр зроблено одну доповідь на конференції та готується одна доповідь. Після засідань гуртків проводилися індивідуальні консультації з методології наукових досліджень. На друге засідання було запрошено гість – науковий співробітник Інституту Сходознавства НАН України, кандидат історичних наук Юлія Філь. Відеозаписи засідань гуртка публікуються на сайті https://gurtoklnau.blogspot.com.

суботу, 11 грудня 2021 р.

Засідання гуртка 10 грудня 2021

10 грудня відбулося засідання гуртка «Методологія наукової творчості». На засіданні гуртка переважно були присутні студенти. Пов'язано це було з темою засідання – обговорення проблем, що виникають під час роботи над дисертацією. Також обговорювалось питання як використовувати методи евристики в науковій роботі.
Були присутні: 
Керівник гуртка – Карпіцький Миколай Миколайович, аспіранти – Резнік Сніжана, Беспалов Олексій, Бєліченко Сергій, Лобанов Геннадій, Бабенко Світлана, Засімович Олена, Логінова Наталія, Янкавець Олександр.

Відео засідання гуртка 10.12.2021


понеділок, 15 листопада 2021 р.

Засідання гуртка 11 листопада 2021

11 листопада 2021 відбулося засідання гуртка «Методологія наукової творчості». На засіданні гуртка переважно були присутні студенти. Пов'язано це було з темою засідання – попереднє обговорення доповіді щодо проблеми незвичайних форм самоідентифікації у молодіжному середовищі. Раніше ця тема підіймалася на засіданні гуртка, і за результатами її обговорення була опублікована стаття М.М. Карпіцького та Я.А. Майстренко-Дудковської. Цього разу на гуртку обговорювали, якнайдалі розкрити тему та подати її на Міжнародну науково-практичну конференцію, яка присвячена 100-річчю Луганського національного аграрного університету. Також обговорювалось питання як знайти нову ідею для статті.
Були присутні: 
Керівник гуртка – Карпіцький Миколай Миколайович, студенти – О.С. Кольцов, Д.В. Лобок, М.А. Ванєєв, О.С. Безуглий, Н.Ю. Рибак, І.К. Сечко, Я.А. Майстренко-Дудковська, В.М. Карпіцький, а також був гість – науковий співробітник Інституту Сходознавства НАН України, кандидат історичних наук Юлія Філь.

Відео засідання гуртка 11.11.2021



середу, 13 жовтня 2021 р.

Засідання гуртка 12 жовтня 2021

12 жовтня відбулося засідання гуртка «Методологія наукової творчості»
Були присутні: 
Керівник гуртка – Карпіцький Миколай Миколайович, аспіранти – Резнік Сніжана, Беспалов Олексій, Бєліченко Сергій, Лобанов Геннадій, студенти – Лобок Дарина.
Обговорювали план роботи на рік. Аспіранти розповіли про теми своїх наукових праць. Обговорили проблеми, що виникають при формулюванні мети, завдань, основної ідеї роботи. Також обговорили методологічні пропозиції Миколая Карпіцького щодо того, як покращити кваліфікаційну роботу. Миколай Карпіцький відповів на запитання членів гуртка, а після завершення засідання провів індивідуальну консультацію.

Відео засідання гуртка 12.10.2021

Відео консультації після засідання гуртка 12.10.2021




понеділок, 4 жовтня 2021 р.

План наукового гуртка «Методологія наукової творчості» 2021/2022 навчальний рік

Жовтень 2021 Тема засідання гуртка: Обговорення плану роботи на рік

Листопад 2021. Тема засідання гуртка: Як знайти нову ідею для статті. Попереднє обговорення доповідей, з якими члени гуртка мають намір виступити на конференції (у разі наявності)

Грудень 2021. Тема засідання гуртка: Як використовувати методи евристики в науковій роботі. Попереднє обговорення доповідей, з якими члени гуртка мають намір виступити на конференції (у разі наявності)

Березень 2022. Тема засідання гуртка: Як подолати інерційність мислення в науковій роботі. Попереднє обговорення доповідей, з якими члени гуртка мають намір виступити на конференції (у разі наявності)

Квітень 2022. Тема засідання гуртка: Як відрізнити науковий підхід від псевдонаукового. Попереднє обговорення доповідей, з якими члени гуртка мають намір виступити на конференції (у разі наявності)

Травень 2022. Тема засідання гуртка: Підбивання підсумків роботи гуртка за рік. Обговорення наукових напрацювань членів гуртка. Попереднє обговорення доповідей, з якими члени гуртка мають намір виступити на конференції (у разі наявності)

Позачергове засідання гуртка. Планується провести одне засідання гуртка за три тижні до початку студентської наукової конференції з метою попереднього обговорення ідей на конференцію.

Консультація з питань наукової творчості – протягом року.

Інформація про засідання гуртка і результати роботи будуть розміщуватися на сайті: https://gurtoklnau.blogspot.com

суботу, 3 липня 2021 р.

Майстренко-Дудковська Я.А., Карпіцький М.М. Самоідентифікація азеркінів в контексті сучасної соціокультурної ситуації

За результатами дослідження учасника нашого гуртка вийшла наукова стаття. Я.А. Майстренко-Дудківська проводила інтерв'ю на Сході України з тими, хто себе вважає не людиною, а кимось іншим. За ними закріпився термін азеркін. Це явище стає дедалі помітнішою не тільки в Україні, а й в усьому світі. Це свідчить про важливі трансформації в сучасної культурної свідомості, які намагалася простежити Яна Майстренко-Дудківська. Результати польових досліджень і висновки ми обговорювали на минулих засіданнях гуртка. Тепер з ними можуть ознайомитися всі зацікавлені в цій темі.

Майстренко-Дудковська Я.А., Карпіцький М.М. Самоідентифікація азеркінів в контексті сучасної соціокультурної ситуації // Scientific Journal Virtus. 2021. № 54. С. 21-27.

 


понеділок, 24 травня 2021 р.

Засідання гуртка 17 травня 2021

17 травня відбулося засідання гуртка за темою «У чому полягає різниця методи роботи на науковій і науково-кваліфікаційною працею». Були присутні М.М. Карпіцький, Я.А. Майстренко-Дутковська, П.М. Куриленко, В.М. Карпіцький, С.С. Сергієнко. Керівник гуртка М.М. Карпіцький розповів про проблеми, які виникають при роботі над науковою і науково-кваліфікаційною працею.

Сергій Сергієнко розповів, як він готується до Міжнародної конференції молодих учених «Актуальні проблеми історії, філософії та права у дослідженнях молодих учених», яка відбудеться 22 червня 2021 р. Конференцію організовує Інститут всесвітньої історії НАН України, Інститут історії України НАН України, Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України та Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Перед учасниками гуртка Сергій Сергієнко розгорнув план доповіді «Внесок Луганського національного аграрного університету в історичні дослідження війни на Сході України», яку планує зробити на конференції. Під час обговорення були зроблені зауваження і рекомендації щодо плану доповіді.

А.Я Майстренко-Дудковська розповіла про труднощі, які виникли під час проведення наукового дослідження про азеркінів і презентувала наукову статтю «Самоідентифікація азеркінів в контексті сучасної соціокультурної ситуації», яку вона виконала у співпраці з М.М. Карпіцьким. 

Стаття присвячена дослідженню самосвідомості таких особистостей, які вбачають в собі нелюдську сутність або ідентифікують себе не з людьми, а з іншими істотами. З кінця XX століття таких особистостей стали називати азеркінами. В цей час азекріни стали утворювати спільноти й перетворилися в помітне соціокультурне явище. У статті обґрунтовується, що самоідентифікація азеркінів відбувається не на основі суспільних стереотипів, а на основі індивідуального вільного самовизначення. Хоча азеркіни актуалізують символи архаїчної свідомості, проте вони формують до цих символів індивідуалістичне ставлення, яке протидіє процесу архаїзації. У зв'язку з цим доводиться, що поширення феномена азеркінів демонструє формування нової світоглядної установки в суспільній свідомості, відповідно до якої за кожною людиною визнається право бути тим, ким вона сама себе вважає, і відрізнятися від інших, навіть якщо це суперечить стереотипам суспільства.

Учасники гуртка рекомендували направити статтю в науковий журнал для публікації. Текст статті буде розміщений пізніше.

вівторок, 20 квітня 2021 р.

Участь в круглому столі «Григорій Сковорода в житті сучасної людини» в ЛугНАУ

12 квітня 2021 учасники нашого гуртка брали участь в круглому столі «Григорій Сковорода в житті сучасної людини» в Луганському національному аграрному університеті.

Відеозапис


середу, 14 квітня 2021 р.

Засідання гуртка 8 квітня 2021

8 квітня відбулося засідання гуртка за темою «Парадокси наукової творчості: як робляться несподівані відкриття». Були присутні М.М. Карпіцький, Я.А. Майстренко-Дутковська, П.М. Куриленко, В.М. Карпіцький, С.С. Сергієнко. Керівник гуртка М.М. Карпіцькій розповів про книгу А.К. Сухотіна «Парадокси науки». Також він зробив анонс круглого столу «Григорій Сковорода в житті сучасної людини», який відбудеться 12 квітня і пропонував всім взяти в ньому участь.

З доповіддю на гуртку віступіал Я.А. Майстренко-Дудковська і презентувала свій план наукової роботи за темою «Нові тенденції в сфері самоідентифікації людини»
Завдання дослідження:
1. Ознайомитись з тим, що означає для людей бути «іншим», як вони це пояснюють і відчувають.
2. Зібрати та обробити матеріали
3. Вибрати методи та інструменти для реалізації проекту.
4. Реалізувати проект.
Предметом наукового дослідження є:
Ідентифікація людиною себе як щось інше, ніж людина.
Об’єктом наукового дослідження є:
Творча молодь Донецької області.
Методи дослідження:
             інтерв'ю,
             польове дослідження,
             включене спостереження,
             контекстуальний аналіз бесід в інтернет співтовариствах.
М.М. Карпіцький пропонував співпрацю в роботі над статтею за темою дослідження Я.А. Мастренко-Дудковської.

пʼятницю, 19 березня 2021 р.

Засідання гуртка 15 березня 2021

15 березня відбулося чергове засідання гуртка за темою «Як подолати установку свідомості, яка обмежує наукову творчість?» Були присутні М.М. Карпіцький, Я.А. Майстренко-Дутковська, П.М. Куриленко, В.М. Карпіцький, С.С. Сергієнко.
Учасники гуртка обговорили труднощі, з якими вони стикаються під час творчої роботи.

П.М. Куриленко розповів, які у нього виникають проблеми роботи над науковими статтями.



четвер, 11 лютого 2021 р.

Карпіцький М.М. Принципи, за якими пишуть оригінальну наукову статтю


Про створення рецензій, довідкових текстів чи для систематизації матеріалу розмова має бути окремою, а зараз йдеться про створення статті, яка збагачує наукову традицію новим змістом, тобто про оригінальну наукову статтю, автор якої виступає як самостійний учений. Перерахую основні принципи, відповідно до яких її слід писати.

1. Значущість. Стаття повинна бути вартою витраченого на її читання часу, інакше немає сенсу її писати. На жаль, цього принципу не завжди дотримуються. Багато статей ніхто ніколи читати не буде, і єдина користь від них – служити прикладом того, як не потрібно писати.

2. Основна ідея статті. Починати писати варто тільки в тому випадку, якщо справді є щось нове, заради якого читачеві буде не шкода витраченого часу. Це нове має бути основною ідеєю статті. Завдяки основній ідеї стає зрозуміло, як структурувати текст, що потрібно детально прописати й обґрунтувати, а що можна винести за рамки статті. Якщо автор не зміг знайти ідею для власної статті, йому буде незрозуміло, за яким критерієм відсівати зайву інформацію, а на чому потрібно зосередитися. В результаті думка автора розтікається і заплутується в нескінченній множині варіантів побудови тексту. Тому, як би це дивно не було, але писати погану статтю незрівнянно важче, ніж хорошу. До того ж ще і просто нудно займатися безглуздою роботою. Тому не варто починати писати, поки не оформилася основна ідея.

3. Пошук ідеї. Для пошуку ідеї потрібен творчий імпульс. Цьому неможливо навчити, однак цілком можливо навчити, як налаштуватися і створити сприятливі умови для виникнення творчого імпульсу. Талановита людина може сформувати ідею самостійно. Для цього потрібна особлива інтуїція, що дозволяє знаходити нове, передчувати новизну в ще не оформлених думках. Найважче тут – знайти саме новий напрямок для думки, а для цього потрібно вміти поставити питання так, як раніше нікому в голову не приходило ставити. Однак поставити принципово нове питання завжди важче, ніж знайти на нього відповідь. Щоб цей процес прискорити, по-перше, необхідне широке асоціативне поле для думки, яке забезпечується ерудицією і світоглядом. По-друге, повинен бути задіяний принцип економії мислення. Більшість людей мислять шаблонно, рухаючись в одному і тому ж напрямку. Треба зуміти оглядати всі шаблонні варіанти, щоб відразу їх відкидати й не витрачати на них силу думки. Пошук нового відбувається, як правило, в області, яка ще не формалізована, концептуально не виражена, і нагадує скоріше пошук виходу із закритої кімнати в темряві. Відчуття нового простору для думки спочатку передчувається як нова глибина, що відкривається, і лише згодом, у міру поглиблення в неї, вдається поступово виразити думку й оформити її в концепцію.

Однак цей шлях вимагає особливої інтуїції – вміння передчувати нове, яке зустрічається дуже рідко. На щастя є найпростіший шлях творчого пошуку нових ідей в процесі спілкування між людьми. Якщо дві людини по-різному дивляться на одну і ту ж проблему, то в процесі обговорення вони мимоволі виштовхують одна одну за межі звичного розуміння. Це може привести до спонтанного виникнення нової ідеї, яка ніколи б не виникла на основі знань і уявлень кожного з учасників обговорення окремо. Тому практика наукових дискусій є основним джерелом творчості.

4. Новизна. Ступінь новизни статті може бути різним. Стаття може мати суто інформативний характер, що повідомляє про будь-які встановлені факти; технічний характер, що демонструє можливість застосування раніше висловлених ідей до нових умов і до вирішень тих чи інших завдань; концептуальний характер, де справді висловлено принципово нову ідею; парадигмальний характер, де відкривається новий простір для думки або раніше невідомий напрямок досліджень.

Якщо вдалося знайти принципово нову ідею для статті, то, як правило, її застосування до різних умов і ситуацій дозволяє написати ще низку статей, значущість яких матиме локальне значення. Однак зловживання цим веде до перетворення автора в «співака однієї ідеї». У цьому випадку його просто перестануть читати, бо у всіх статтях він пише практично одне і те ж.

Багато авторів обмежуються тим, що показують можливість застосувати чужої ідеї до нових умов і проблем. У принципі цього достатньо, щоб виправдати написання статті, але недостатньо, щоб оцінювати автора як самостійну наукову величину.

5. Адресність. При написанні статті багато хто забуває, що її мета в тому, щоб прояснити думку автора для цілком конкретних людей. Деякі автори пишуть статтю, наслідуючи будь-які зразки, тим самим орієнтуються не на сприйняття певної людини, а на якісь абстрактні уявлення про те, якою має бути наукова стаття. Це відразу помітно по громіздкому і нецікавому вступу, банальним поясненням і відступам, які автор робить щодо будь-якого шаблону. Тому зі статті має бути викинуто все, що ускладнює розуміння і відвертає читача або є зайвим і нецікавим для нього. Якщо сформований канон написання статті заважає їй бути цікавою і живою для сприйняття, потрібно не замислюючись жертвувати цим каноном.

Якщо автор висловлює принципово нову ідею, то для читача обов'язково потрібні зачіпки для її розуміння. Такою зачіпкою може бути демонстрація зв'язку цієї ідеї з традицією. Тому склалася наукова практика, відповідно до якої автор розпочинає виклад основного змісту статті демонстрацією того, як його ідеї пов'язані з попередньою традицією.

Однак тут важливе почуття міри. Наприклад, орієнтуючись на цю практику, якась аспірантка докладно розписала позиції низки філософів щодо проблеми, за якою висловила новий оригінальний погляд. Однак після кількох абзаців опису банальних суджень щодо загальновідомих позицій різних філософів читач втомився, розслабився і перестав сподіватися зустріти в статті що-небудь нове і цікаве. Тому дочитавши до останніх абзаців, в яких висловлюється нова плідна ідея, він навіть не став намагатися розглядати новизну, автоматично констатуючи невідповідність її позиції висловленим раніше позиціям філософів. Замість того щоб побачити оригінальність нового погляду, читач за інерцією починає його трактувати як неправильне розуміння раніше перерахованих позицій. Однак цю інерцію сприйняття задав сам автор своєю невдалою побудовою статті.

Іноді буває, що нова ідея вимагає особливої організації тексту. Оскільки в такому випадку оригінальність ідеї ще не очевидна, саме на її цінності й плідності потрібно звернути увагу читача з самого початку. Тут треба показати, з яких підстав, з якого бачення світу автор формує нову постановку питання, а викладом паралелей з попередніми філософськими позиціями тут слід було б пожертвувати заради полегшення сприйняття новизни, бо сприйняття тексту читачем важливіше відповідності канону написання наукових текстів.

Чим чіткіше автор уявляє читача, якому адресований текст, тим легше писати. Саме тому навіть складні ідеї досить легко записуються у формі листа конкретній людині. Багато філософів саме так і викладали свої думки (Сенека, П. Чаадаєв). Писати для невизначеного кола читачів незрівнянно складніше, і якщо дуже важко через відсутність практики відразу писати статтю, звернену до наукової спільноти, можна зробити простіше, спочатку написати її у формі листа одній людині, а потім переробити так, щоб вона могла бути адресована також і іншим. Чим ширше коло читачів, тим суворіше вимоги до статті. За переформатування листа у статтю потрібно відновити пропущені логічні ходи, які були очевидні адресату листа, але не іншим читачам. Також повинні бути опущені всі обороти й емоційно навантажені вирази, які можуть створити відчуття дискомфорту у тих чи інших читачів. Простонародні й жаргонні вирази виключаються зі статті, і не тому, що вони самі по собі погані, а тому, що потрібно думати про зручність цитування цієї статті іншими людьми, які можуть принципово не вживати жаргонних слів і уникати емоційно насичених виразів.

6. Принцип економії. Стаття повинна виражати думку максимально коротко і просто, не можна нічим зайвим втомлювати читача. Все, що не належить до справи, всі банальні твердження слід виключати зі статті. Громіздкі вступи з шаблонними виразами є неповагою до читача. Дуже часто за складними конструкціями речення і перевантаженістю термінами ховається беззмістовність тексту. Повинна бути витримана єдина лінія викладу, і все, що до неї не належить, бажано відсікти. Стаття не повинна містити різні незв'язані між собою ідеї. У цьому випадку краще розбити її на кілька статей.

7. Принцип контекстуальності. Недостатньо переказувати ідеї й думки, необхідно показати контекст їх розуміння. Контекст задається цілісним поглядом на порядок речей, всередині якого розглянута проблема займає своє особливе місце. Для цього необхідно, щоб автор якимось чином вказав на те, як він бачить світ у цілому. Однак це завдання є важким і під силу лише видатним ученим, тому доводиться обмежуватися посиланнями на інші традиції, які визначають контекст розуміння. Однак потрібно завжди прагнути до ідеалу і мірою можливостей постійно намагатися вказувати на контекст власного розуміння проблеми, яка розглядається в статті.

8. Сюжет. Стаття не повинна зводитися до простого перерахування фактів, в ній важливо показати рух думки автора. Але тут можливі різні підходи. Характерний для китайської традиції підхід вимагає, щоб на самому початку тексту було поставлено контекст всього твору, а потім вже в цьому контексті повинні прояснюватися окремі тези. Спочатку формулюється основна думка, нехай і дуже невизначено й узагальнено, а далі вже різними способами її пояснюють й ілюструють. У цьому випадку логічний зв'язок між елементами статті не є принциповим, важливі лише смисловий зв'язок з основною тезою.

Для європейської традиції характерний інший підхід, тут важливо спочатку задати не загальний контекстуальний зміст, а інтригу, пов'язану з конкретним питанням. Спочатку даються вихідні передумови, які послідовно і логічно розвиваються до того часу, поки логічним шляхом не приведуть до головної думки, яку повідомляють у кінці статті. У цьому випадку дуже важливим є сюжет. Повинна бути своя зав'язка, розвиток думки, кульмінація і розв'язка, тобто все те, що покаже динаміку думки. Сюжет повинен інтригувати читача, який чекає розв'язки, що робить читання статті захопливим заняттям.

9. Структурність. Не можна намагатися всі думки висловити відразу. Думку треба розбивати на складові й кожен елемент повинен бути прописаним у своєму порядку. Іншими словами, записувати головну ідею потрібно не відразу цілком, а поетапно. Для цього потрібно заздалегідь бачити структуру створюваного тексту.

10. Стиль. Дуже важливо, щоб стаття відповідала динаміці сприйняття читача. Вона повинна бути милозвучною для усного відтворення, виключати будь-які нестикування, що утрудняють сприйняття. До таких нестикувань можуть відноситися різкі переходи, коли автор перескакує від однієї думки до іншої, або від одного емоційного настрою до іншого. Тому необхідно виключати дисонанс підібраних образів. Не можна спочатку готувати читача до сприйняття однієї теми, а потім несподівано починати говорити про принципово інше. Потрібно уникати логічних неточностей або недоречностей (наприклад, таких виразів як «філософія вважає ...» оскільки філософія не жива людина і сама по собі вважати нічого не може). Дуже ускладнюють сприйняття вирази, які можна витлумачити принципово різним чином, або займенники, які незрозуміло до чого відносяться.

11. Підстави, за якими можна викинути статтю в сміттєвий кошик.
а) Банальність.
б) Перевантаженість вступними оборотами, емоційними зауваженнями, загальновідомою інформацією тощо.
в) Беззмістовність.
г) Перевантаженість складними виразами й термінами, що контрастують з досить примітивним змістом.
д) Беззмістовні довільні узагальнення.